surrender

1. n

1) здача; капітуляція

surrender at discretion — військ. беззастережна капітуляція

to demand the surrender of fire-arms — військ. вимагати здачі вогнепальної зброї

2) відмова (від чогось)

to make surrender of principles — відмовитися від своїх принципів

3) юр. поступка, відмова (від права)

4) юр. визнання себе неспроможним боржником

surrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса

2. v

1) здавати

to surrender a fortress to the enemy — здати фортецю ворогові

2) здаватися

to surrender at discretion — беззастережно капітулювати; здатися на милість переможця

I surrender! — здаюся!

he surrendered himself to justice — він віддав себе в руки правосуддя

3) піддаватися, віддаватися (почуттю тощо)

to surrender (oneself) to despair — удатися у відчай

to surrender (oneself) to smb.'s influence — потрапити під чийсь вплив

4) поступатися, підкорятися

5) відмовлятися (від чогось)

to surrender hope — залишити надію

to surrender one's right to smb. — відмовитися від свого права на чиюсь користь

6) здавати частину виробленої продукції державі по твердій ціні

7) юр. визнати себе в суді неспроможним боржником

* * *

I n

1) здача; капітуляція

2) видача (злочинця однією державою іншій)

3) відмова (від чого-небудь); юp. поступка; відмова (від права)

surrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса; юp. визнання себе неспроможним боржником; явка з повинною

II v

1) здавати; здаватися

2) відмовлятися (від чого-небудь)

to surrender one's office — вийти /подати/ у відставку

3) (часто to surrender oneself) піддаватися; віддаватися

to surrender (oneself) to sleep — заснути

4) юp. поступатися; відмовлятися (від права)

5) юp. визнати себе в суді неспроможним боржником